Районний історичний музей було відкрито у травні 1975 року. У лютому 1993 року йому присвоєно звання “народний”. Щороку музей приймає понад 2 тисячі відвідувачів.
Фонди музею нараховують близько 2500 експонатів, майже половина з них – оригінали.
Експозиція розміщена у трьох залах і знайомить з історією краю від найдавніших часів і до сьогодення.

ЗАЛАМИ МУЗЕЮ (ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ)

   Найдавніші знахідки, представлені у вітринах першого залу, датуються епохою палеоліту. Це знайдений у с. Шахтарське Іваничівського району бивень мамонта - найунікальніший з колекції експонатів кам'яного віку. Також у вітрині ви розглянете зразки знарядь праці найдавніших людей - крем'яні скребачки, нуклеуси, кам'яні ядра, сокири…
    Найдавніше поселення на території селища Іваничі виявлено в епоху бронзи - ІІ тисячоліття до нашої ери.


   Особливу увагу привертають матеріали періоду Київської Русі, які представлені у вітринах знахідками з урочищ «Ливень», «Замок» та «Рудка» поблизу села Литовеж Іваничівського району. Це залишки болотної руди, сталевий ніж та лопата, кам’яні зернотерки, рештки будівельного матеріалу – плінфи. Ці давньоруські поселення стояли на березі Бугу і були впливовими осередками на торгівельних шляхах середньовічного періоду.

   А перша писемна згадка про Іваничі в історичних документах належить до 1545 року, коли село перебувало під владою Литовського князівства і належало родині Іваницьких (герб - Повня).

   У середині 17 століття село перейшло у власність до Красницьких, а згодом до Чацьких – власників сусіднього містечка Порицька, яке було одним із осередків культурного життя Волині кінця 18-початку 19 століття.
   Пам’ятна дошка 1891 року – із дзвіниці, яку побудувала родина Чацьких разом із жителями містечка біля костелу в Порицьку.
   Адам Кисіль, відомий київський воєвода, - власник маєтку в Низкиничах і довколишніх земель у 17 столітті. Він побудував Успенську церкву, яка сьогодні визнана пам’яткою архітектури державного значення.


   Численні музейні реліквії розкривають історію нашого краю кінця 18 – початку 19 століття. Вас зацікавлять оригінальні експонати – карта земель сіл Іваничівського та Володимир-Волинського повіту Волинської губернії (1896 рік), що свідчить про володіння цими землями дворянки Марії Кератової; план розподілу землі селян с.Орищі Володимир-Волинського повіту (1911р), Свідоцтво про закінчення церковно-приходської школи с.Іваничі (1913р.). Прості знаряддя праці та фотоматеріали в експозиції свідчать про нелегке життя земляків.

   Особисті солдатські речі, фотопортрети жителів Іваничівщини познайомлять вас з періодом Першої світової війни і розкажуть про причетність наших земляків до подій державного відродження 1917-1920 рр.
   Експозиція розповідає про життя краю періоду польської окупації, діяльність КПЗУ, гуртків «Просвіта» на території Іваничівського району.

   В окремому залі оформлено інтер’єр селянської хати-світлиці минулого століття, кількість предметів якої нараховує понад 100 експонатів. Особливий інтерес викликає колекція старовинного одягу та речей побуту минулого століття. Ви переконаєтеся, наскільки кольоровими були тенденції декорування вбрання в нашому краї, відчуєте віяння моди у вкраплених червоно-чорних узорах, глянете на віжкі деревяні довбанки і зрозумієте цінність теперішнього комфорту та просто порівняєте на дотик масивний панбархат, шерсть, полотно і не відомий нашим предкам шовк чи атлас. Народно-ужиткове мистецтво також представлене у світлиці плетінням із лози, соломки та кори, гончарними виробами.
   Центральні в інтер’єрі – піч та ткацький верстат 20 століття. Поряд експонуються знаряддя праці для переробки сировини та виготовлення тканин і одягу – прач, дергальна щітка, ручні прядки, мотовила, рубель і качалка…

   Фронтові речі, залишки зброї, фото- та документальні матеріали, спогади, передані ветеранами передають гарячу атмосферу подій Другої світової війни на території Іваничівського району. Серед експонатів – залишки літака, ствол від кулемету «Максим», ручна граната, протитанкова рушниця, стволи від гвинтівок, гільзи від снарядів, солдатські речі, карта-схема визволення району в ході Львівсько-Сандомирської операції…

   Окремі стенди присвячено діяльності УПА та місцевим жителям, що зазнали політичних репресій, а також подвигу Ю.М. Лелюкова – учителя військової підготовки Іваничівської ЗОШ №2, що загинув трагічно, рятуючи життя учнів у листопаді 1984 року.

   Розвиток культури, освіти, медицини, промисловості та сільського господарства в районі становить найновіший розділ експозиції, який постійно поповнюється яскравими матеріалами.

ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ

   «Різдво мого дитинства». 23.12.2010 – 20.01.2011.
   На виставці представлені роботи учнів шкіл Іваничівського району та членів гуртка «Дизайн та художній розпис» Будинку дитячої та юнацької творчості. Це макети ялинок, різдвяні віночки, ялинкові прикраси, сувеніри виготовлені з природніх та підручних матеріалів у різних техніках. Кращі юні майстри та керівник гуртка Смаль Н.В. були нагороджені відзнаками. В окремому розділі представлені новорічні поштові листівки різних років, графічні малюнки художниці Валентини Протопоп та дитячі малюнки на новорічну тематику.
 Присутніх вітали і поділилися своїми дитячими спогадами про Різдво перший заступник голови райдержадміністрації В.В.Павлюк, заступник голови районної ради Р.П.Голодюк, начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА В.М.Никитюк, начальник відділу культури і туризму Л.М.Войтович, начальник відділу освіти і науки О.В.Стасюк. Для дорослих був проведений майстер-клас.

   «У серці завжди Україна». 11.10.2007-11.11.2007.
   Персональна виставка картин Олексія Андрійовича Романюка, голови районного осередку вояків ОУН-УПА смт. Іваничі. Виставка присвячена 65-ій річниці створення УПА.
   Експозиція з десяти художніх полотен, які переважно створені на засланні – в місті Інта біля Воркути. Кожна з картин – ціла історія, своєрідний шедевр – це яскравий доказ палкої любові до України. Серед улюблених – картина «Галя», на якій відображено куточок поліської землі, де народилася і виросла майбутня дружина художника. Глибокою за змістом є картина «Два світи», на якій зображене далеке Заполяр’я, а з іншого боку – любий і незабутній отчий край.
   З першою персональною виставкою ветерана УПА вітали начальник відділу культури і туризму Таїсія Хамуда, заступник голови райдержадміністрації Ярослав Гиць.

   «Вишивала долю я роками, вишивала серцем і руками…». 06.03.2008-31.03.2008.    Персональна виставка вишитих виробів Антонюк Ніни Федорівни с. Гряди Іваничівського району.
   Народилася Ніна Антонюк у мальовничому поліському селі Кустищі Турійського району Волинської області. Мистецтво вишивки передалося їй від матері – Надії Климівни, яка довгими зимовими вечорами любила вишивати. Дитячі роки провела у селищі Аскат Іркутської області, де відбував покарання за зв’язок з УПА її батько Федір Максимович Шудра. Після закінчення школи приїхала до Нововолинська, де влаштувалася працювати садчиком на цегельню. Потім було заміжжя. З цього часу проживає у селі Гряди. Працювала у ланці місцевого колгоспу, мотальницею на Нововолинській бавовнопрядильній фабриці, у Грядівському будинку культури, листоношею.
   Чи не найбільша гордість Ніни Федорівни – її захоплення вишивкою. Серед робіт майстрині вишиті рушники, подушки, серветки, картини, скатертини, доріжки… Вигаптувані хрестиком, гладдю, стебнівкою, настилом, мереживом її вироби – справжні витвори мистецтва. Роботи майстрині прикрашають місцеву Грядівську церкву Казанської божої Матері.
   Ніна Федорівна є активною учасницею районних та обласних виставок народних майстрів, нагороджена багатьма відзнаками, її роботи відомі далеко за межами України.
Багатодітна матір, яка свій талант до рукоділля продовжила у дітях. Закохана у вишивку вона разом із ними радіє життю і прагне цей настрій передати на полотні.

   «Творимо прекрасне своїми руками». 09.12.2008-25.01.2009.
   Персональна виставка виробів Артищук Алли Миколаївни та учнівських робіт гуртка «Домовичок» Іваничівської спеціальної школи-інтернату.
   Алла Миколаївна Артищук – учитель-методист Іваничівської спеціальної школи-інтернату. Вона з тих талановитих людей, які можуть самі зробити багато і навчити цьому інших. Керівник гуртка «Домовичок», засновник музейної кімнати в школі. Вона малює, вишиває, пише писанки, творить композиції з підручного матеріалу, складає ікебани. Представлено понад 50 робіт, виконаних із рослинного матеріалу, гобелени, скульптурні композиції. Обдарована багатьма талантами, пані Алла будує плани на майбутнє, прагне прищепити любов до творчості вихованцям і щедро ділиться своїми знаннями та вміннями з усіма, з ким перетинається у житті.

   «Микола Муцько – повернення із забуття». 4.02.2009-10.03.2009.
   Фотодокументальна виставка із фондів музею, присвячена творчості іваничівського поета Миколи Муцька (1936-1967).
   Представлені особисті речі поета, документи, фотоальбоми, листи до рідних, рукописи, публікації у пресі, передані до музею родичами Миколи Муцька. Завдяки пошуковій роботі працівників музею, районної бібліотеки, вчителів та учнів шкіл райцентру посмертно видано збірку автора «Затиснута в серці пісня», презентація якої стала частиною заходів, приурочених вшануванню поета-земляка. Спогадами про Миколу Муцька поділилися на презентації його ровесники, про самобутність поезій маловідомого на Волині автора говорили літературний редактор збірки, член НСПУ Валентина Штинько, художник-оформлювач, доцент кафедри дизайну Волинського технічного університету Орест Хмельовський, начальник відділу кульутри і туризму Людмила Войнович, заступник голови райдержадміністрації Ярослав Гиць.